понеділок, 10 вересня 2007 р.

А щоб було

А щоб було

2 коментарі:

peter сказав...

Шановний Авторе! Ви мали рацію, коли прийняли рішення відкрити "А щоб було". Я повністю Вас підтримую! Людська пам'ять нетривка, не можна зберегти надовго якісь спогади про минуле, враження від якихось небуденних подій. Тому записати, занотувати, увіковічнити - це чудова справа. Хто зна, може, ці записи стануть для нащадків своєрідним відкриттям... Тож я Вас цілком і повністю підтримую. І вірю, що дуже скоро цей блог наповниться цікавим змістом, корисним для землян початку 21-го століття. Я вірю, що такий зміст Ви обов'язково знайдете. Погляньте навколо себе - скрізь лежить зміст і форма, залишається тільки підняти, себто записати у "А щоб було". Тож не лінуйтеся, сказали "А" - говоріть і "БЕ", і так далі, аж до останньої букви українського алфавіту. Будьте сміливі! Уперед!

peter сказав...

Автора, автора, автора - скандують вдячні глядачі чи читачі, коли захоплені певним витвором мистецтва. Так-от, я запитую також: автора, автора, автора - і додаю: на мило! Чому? Бо ж час іде, а "А щоб було" не має нічого, крім назви. Такий собі пшик, вибачте. Тому я вимагаю, щоб автор виступив би зі зверненням до народу і сказав би все, що він про нього думає. Інакше народ скаже, а всі відомо, що народ скаже, як зав'яже. Тож чи треба далі випробовувати народне терпіння чи варто сісти за свого компа і почати творити. Дивні ці українці: то надкусять, аби нікому не перепало, то запровадять блог "А щоб було", від якого нема ніякої користі для ближнього, просто ніякої! Тому офіційно звертаюсь до Вас, добродію Авторе, припиніть знущатися з народу, дайте йому хліба та видовищ!